Словник української мови в 11 томах

секретаріат

СЕКРЕТАРІА́Т, у, ч.

1. Відділ якої-небудь установи, організації, що веде поточну роботу організаційно-виконавчого характеру.

Якийсь лисий чоловік, очевидно із секретаріату, клеїв на дошці списки студентів, зачислених до університету (Тют., Вир, 1964, 58);

// Сукупність працівників такого відділу.

2. Партійний орган, що обирається пленумом для здійснення поточної роботи.

Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу обирає: для керівництва роботою партії між пленумами ЦК — Політбюро; для керівництва поточною роботою, головним чином по добору кадрів і організації перевірки виконання, — Секретаріат (Статут КПРС, 1971, 17).

3. Особи, яких обирають на зборах, конференції і т. ін. для ведення протоколів, підготовки резолюцій тощо.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. секретаріат — секретаріа́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. секретаріат — -у, ч. 1》 Відділ якої-небудь установи, організації, що веде поточну роботу організаційно-виконавчого характеру. || Сукупність працівників такого відділу. 2》 Особи, яких обирають на зборах, конференціях і т. ін. для ведення протоколів, підготовки резолюцій тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. секретаріат — СЕКРЕТАРІА́Т, у, ч. 1. Відділ якої-небудь установи, організації, що веде поточну роботу організаційно-виконавчого характеру. Якийсь лисий чоловік, очевидно із секретаріату, клеїв на дошці списки студентів...  Словник української мови у 20 томах
  4. секретаріат — секретаріа́т (франц. secretariat) відділ державної установи, громадської, наукової або іншої організації, який здійснює функції організаційно-розпорядчого характеру.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. секретаріат — рос. секретариат відділ державної установи, громадської, наукової або іншої організації, який здійснює виконавчі функції організаційного, господарського чи розпорядчого характеру.  Eкономічна енциклопедія