Словник української мови в 11 томах

секретер

СЕКРЕТЕ́Р, а, ч. Рід письмового стола або шафи з відкидною або висувною дошкою для писання, з шухлядами й полицями для зберігання паперів, книжок.

Вона ретельно складала [відбитки наукових статей] у шухляду свого родинного спадкового секретера (Рибак, Час.., 1960, 34);

Пішов [Геннадій] до суміжної кімнати, в якій стояв секретер і стіл з шухлядами, завжди запертими (Кочура, Зол. грамота, 1960, 240).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. секретер — секрете́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. секретер — -а, ч. 1》 Рід письмового стола або шафи з відкидною або висувною дошкою для писання, з шухлядами й полицями для зберігання паперів, книжок. 2》 Гра, що полягає в угадуванні речення за початковими літерами слів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. секретер — СЕКРЕТЕ́Р, а, ч. Рід письмового стола або шафи з відкидною або висувною дошкою для писання, з шухлядами й полицями для зберігання паперів, книжок. Вона ретельно складала [відбитки наукових статей] у шухляду свого родинного спадкового секретера (Н.  Словник української мови у 20 томах
  4. секретер — секрете́р (франц. secretaire) 1. Гра, що полягає в угадуванні речення за початковими літерами слів. 2. Вид письмового бюро.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. секретер — Письмовий столик, переважно із надставкою з шухлядками і шафками; тип меблів, що виник у Франції, відомий приблизно із середини XVIII ст.  Універсальний словник-енциклопедія