секстина

СЕКСТИ́НА, и, ж., поет. Строфа з шести рядків подовженого (п’ятистопного або шестистопного) ямба.

Як видатний майстер строфіки, він [М. Рильський] застосував в українській поезії всю гаму строфічних побудов і метрів, починаючи з дворядкової строфи (дистих), через терцину і терцет, катрен, секстину до октави, сонета,.. давши при цьому ряд власних оригінальних строфічних побудов (Іст. укр. літ., II, 1956, 400).

Значення в інших словниках

1. секстина — сексти́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. секстина — -и, ж., поет. Строфа з шести рядків подовженого (п'ятистопного або шестистопного) ямба.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. секстина — СЕКСТИ́НА, и, ж., поет. Строфа з шести рядків подовженого (п'ятистопного або шестистопного) ямба. Як видатний майстер строфіки, він [М.  Словник української мови у 20 томах
4. секстина — сексти́на, сести́на (від лат. sextus – шостий) віршована форма з шести строф по шість переважно неримованих віршів-рядків, яку запровадили в 12 ст. трубадури.  Словник іншомовних слів Мельничука