секстина

СЕКСТИ́НА, и, ж., поет. Строфа з шести рядків подовженого (п’ятистопного або шестистопного) ямба.

Як видатний майстер строфіки, він [М. Рильський] застосував в українській поезії всю гаму строфічних побудов і метрів, починаючи з дворядкової строфи (дистих), через терцину і терцет, катрен, секстину до октави, сонета,.. давши при цьому ряд власних оригінальних строфічних побудов (Іст. укр. літ., II, 1956, 400).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. секстина — СЕКСТИ́НА, и, ж., поет. Строфа з шести рядків подовженого (п'ятистопного або шестистопного) ямба. Як видатний майстер строфіки, він [М. Словник української мови у 20 томах
  2. секстина — -и, ж., поет. Строфа з шести рядків подовженого (п'ятистопного або шестистопного) ямба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. секстина — сексти́на, сести́на (від лат. sextus – шостий) віршована форма з шести строф по шість переважно неримованих віршів-рядків, яку запровадили в 12 ст. трубадури. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. секстина — сексти́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови