секстина

СЕКСТИ́НА, и, ж., поет.

Строфа з шести рядків подовженого (п'ятистопного або шестистопного) ямба.

Як видатний майстер строфіки, він [М. Рильський] застосував в українській поезії всю гаму строфічних побудов і метрів, починаючи з дворядкової строфи (дистих), через терцину і терцет, катрен, секстину до октави, сонета, .. давши при цьому ряд власних оригінальних строфічних побудов (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. секстина — -и, ж., поет. Строфа з шести рядків подовженого (п'ятистопного або шестистопного) ямба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. секстина — сексти́на, сести́на (від лат. sextus – шостий) віршована форма з шести строф по шість переважно неримованих віршів-рядків, яку запровадили в 12 ст. трубадури. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. секстина — сексти́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. секстина — СЕКСТИ́НА, и, ж., поет. Строфа з шести рядків подовженого (п’ятистопного або шестистопного) ямба. Як видатний майстер строфіки, він [М. Словник української мови в 11 томах