селен

СЕЛЕ́Н, у, ч. Хімічний елемент — сіра металева речовина, що використовується для виготовлення фотоелементів, знебарвлення та забарвлення скла і т. ін.

Усі сполуки селену отруйні. Селен — один з найменш поширених на нашій планеті елементів (Наука.., 10, 1958, 13);

У земній корі селен і телур постійно виступають як супутники сірки (Вісник АН, 3, 1971, 80).

Значення в інших словниках

1. селен — селе́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. селен — СЕЛЕН – СЕЛІН Селен, -у. Хімічний елемент – супутник сірки. Селін, -у. Рослина з роду аристиду родини злаків.  Літературне слововживання
3. селен — -у, ч. Se. Хімічний елемент, проста речовина якого – чорний і червоний селени; використовують у фотоелементах, ксерографії, як напівпровідник, вулканізатор і стабілізатор гуми тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. селен — СЕЛЕ́Н, у, ч. Хімічний елемент – сіра металева речовина, що використовується для виготовлення фотоелементів, знебарвлення та забарвлення скла і т. ін. Усі сполуки селену отруйні. Селен – один з найменш поширених на нашій планеті елементів (з наук.-попул.  Словник української мови у 20 томах
5. селен — селе́н (від грец. σελήνη – Місяць) хімічний елемент, символ Se, ат. н. 34; існує в кількох модифікаціях (див. алотропія), з яких найстійкішим є т. зв. металевий С., сірого кольору, напівпровідник, дуже чутливий до світла.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. селен — Se, хіміч. елемент з атомним числом 34; напівметал; найстійкішою алотропною формою є с. сірий або, інакше, с. металічний густиною 4,81 г/см3 — має властивості напівпровідника; хіміч.  Універсальний словник-енциклопедія