селен

селе́н

-у, ч.

Se. Хімічний елемент, проста речовина якого – чорний і червоний селени; використовують у фотоелементах, ксерографії, як напівпровідник, вулканізатор і стабілізатор гуми тощо.

Значення в інших словниках

1. селен — селе́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. селен — СЕЛЕН – СЕЛІН Селен, -у. Хімічний елемент – супутник сірки. Селін, -у. Рослина з роду аристиду родини злаків.  Літературне слововживання
3. селен — СЕЛЕ́Н, у, ч. Хімічний елемент – сіра металева речовина, що використовується для виготовлення фотоелементів, знебарвлення та забарвлення скла і т. ін. Усі сполуки селену отруйні. Селен – один з найменш поширених на нашій планеті елементів (з наук.-попул.  Словник української мови у 20 томах
4. селен — селе́н (від грец. σελήνη – Місяць) хімічний елемент, символ Se, ат. н. 34; існує в кількох модифікаціях (див. алотропія), з яких найстійкішим є т. зв. металевий С., сірого кольору, напівпровідник, дуже чутливий до світла.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. селен — Se, хіміч. елемент з атомним числом 34; напівметал; найстійкішою алотропною формою є с. сірий або, інакше, с. металічний густиною 4,81 г/см3 — має властивості напівпровідника; хіміч.  Універсальний словник-енциклопедія
6. селен — СЕЛЕ́Н, у, ч. Хімічний елемент — сіра металева речовина, що використовується для виготовлення фотоелементів, знебарвлення та забарвлення скла і т. ін. Усі сполуки селену отруйні. Селен — один з найменш поширених на нашій планеті елементів (Наука..  Словник української мови в 11 томах