селітра
СЕЛІ́ТРА, и, ж. Назва азотнокислих солей натрію, калію, амонію, кальцію і т. ін., які використовують для виготовлення вибухових речовин, для добрив, при засолюванні м’яса та ін.
В льоху пахло важким духом селітри й сірки (Стар., Облога.., 1961, 79);
На Україні [в XVII ст.] видобували дуже багато селітри, на яку був великий попит (Іст. УРСР, І, 1953, 284);
Коноплі підживили селітрою з розрахунку 1 центнер на гектар (Наука.., 10, 1956, 25);
Натрієва селітра; Кальцієва селітра.
Словник української мови (СУМ-11)