селітра
СЕЛІ́ТРА, и, ж.
Назва нітратів натрію, калію, амонію, кальцію і т. ін., що їх використовують для виготовлення вибухових речовин, добрив, при засолюванні м'яса і т. ін.
В льоху пахло важким духом селітри й сірки (М. Старицький);
На Україні [в XVII ст.] видобували дуже багато селітри, на яку був великий попит (з наук.-попул. літ.);
Коноплі підживили селітрою з розрахунку 1 центнер на гектар (з наук.-попул. літ.);
Натрієва селітра;
Кальцієва селітра.
Словник української мови (СУМ-20)