семерко
СЕ́МЕРКО, невідм., числ. кільк., розм. Те саме, що се́меро.
Семерко дітей усякої масті, але однаково обдертих і без шапок хлипали та заводили на всі голоси (Дн. Чайка, Тв., 1960, 70).
Словник української мови (СУМ-11)СЕ́МЕРКО, невідм., числ. кільк., розм. Те саме, що се́меро.
Семерко дітей усякої масті, але однаково обдертих і без шапок хлипали та заводили на всі голоси (Дн. Чайка, Тв., 1960, 70).
Словник української мови (СУМ-11)