сеньйорія

СЕНЬЙОРІ́Я, ї, ж., іст.

1. У Західній Європі часів середньовіччя — земельне володіння, що належало сеньйору ( див. сеньйо́р¹).

2. У Західній Європі часів середньовіччя — виборний орган міської влади.

Значення в інших словниках

1. сеньйорія — сеньйорі́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. сеньйорія — -ї, ж., іст. 1》 У Західній Європі часів середньовіччя – земельне володіння, що належало сеньйору (див. сеньйор I). 2》 У Західній Європі часів середньовіччя – виборний орган міської влади.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сеньйорія — СЕНЬЙОРІ́Я, ї, ж., іст. 1. У Західній Європі часів середньовіччя – земельне володіння, що належало сеньйору (див. сеньйо́р¹). 2. У Західній Європі часів середньовіччя – виборний орган міської влади.  Словник української мови у 20 томах
4. сеньйорія — Устрій міст Центр. та Пн. Італії в XIV-XV ст., під час перетворення середньовічних міських комун у монархію; на чолі с. стояв міський голова (sіgnore del commune), наступник давнього голови комуни; також багатоосібний орган правління в деяких містах Італії у XIII-XVI ст.  Універсальний словник-енциклопедія