сепаративний

СЕПАРАТИ́ВНИЙ, а, е, політ. Пройнятий сепаратизмом.

Сепаративні настрої; Сепаративні тенденції.

Значення в інших словниках

1. сепаративний — сепарати́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. сепаративний — (- угоду) відокремлений, окремий, неузгоджений.  Словник синонімів Караванського
3. сепаративний — -а, -е, політ. Пройнятий сепаратизмом. Сепаративні настрої. Сепаративні тенденції.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сепаративний — СЕПАРАТИ́ВНИЙ, а, е, політ. Пройнятий сепаратизмом. Сепаративні настрої; Сепаративні тенденції.  Словник української мови у 20 томах