сепараторний
СЕПАРА́ТОРНИЙ, а, е.
1. Прикм. до сепара́тор;
// Признач. для виробництва сепараторів.
Сепараторний цех;
// Признач. для сепарування молока.
Прогуркотіла підвода по шляху — то повезли молоко на сепараторний пункт (Тют., Вир, 1964, 107).
2. у знач. ім. сепара́торна, ної, ж. Приміщення, в якому встановлено сепаратор (сепаратори).
Вустя саме була з дівчатами в сепараторній, коли її погукали знадвору (Гончар, Таврія, 1952, 231);
Безперервним потоком іде молоко по гумовому шлангу в центральну магістраль, а звідти трубопроводом — в сепараторну на переробку (Рад. Укр., 29.V 1961, 3).
Словник української мови (СУМ-11)