1. Словник української мови в 11 томах

сепараторний

СЕПАРА́ТОРНИЙ, а, е.

1. Прикм. до сепара́тор;

// Признач. для виробництва сепараторів.

Сепараторний цех;

// Признач. для сепарування молока.

Прогуркотіла підвода по шляху — то повезли молоко на сепараторний пункт (Тют., Вир, 1964, 107).

2. у знач. ім. сепара́торна, ної, ж. Приміщення, в якому встановлено сепаратор (сепаратори).

Вустя саме була з дівчатами в сепараторній, коли її погукали знадвору (Гончар, Таврія, 1952, 231);

Безперервним потоком іде молоко по гумовому шлангу в центральну магістраль, а звідти трубопроводом — в сепараторну на переробку (Рад. Укр., 29.V 1961, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сепараторний — сепара́торний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сепараторний — СЕПАРАТОРНИЙ – СЕПАРАЦІЙНИЙ Сепараторний. Прикм. від сепаратор; призначений для виробництва сепараторів, для сепарування молока: сепараторний цех, сепараторний пункт. Сепараційний. Літературне слововживання
  3. сепараторний — -а, -е. Прикм. до сепаратор. || Признач. для виробництва сепараторів. Сепараторний цех. || Признач. для сепарування молока. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сепараторний — СЕПАРА́ТОРНИЙ, а, е. 1. Прикм. до сепара́тор; // Признач. для виробництва сепараторів. Сепараторний цех; // Признач. для сепарування молока. Прогуркотіла підвода по шляху – то повезли молоко на сепараторний пункт (Григорій Тютюнник). 2. у знач. ім. Словник української мови у 20 томах