1. Словник української мови в 11 томах

сепаратор

СЕПАРА́ТОР, а, ч.

1. Апарат для відокремлення однієї речовини від іншої або для виділення однієї речовини із складу іншої.

Автоматичні машини роздрібнюють вугілля, сортують його, очищають на сепараторах, навантажують у вагони і відправляють (Автомоб., 4, 1960, 93);

// Апарат для виділення вершків із незбираного молока.

На заводі серед установлених машин він облюбував невеликий сепаратор.. Сепаратор такого розміру повністю забезпечив би переробку молока (Чорн., Визвол. земля, 1959, 186);

— Чи не допоможе мені хто-небудь із вас сепаратор покрутити? Молока навезли, а крутити нікому (Тют., Вир, 1964, 37).

2. У підшипниках — металева обойма для роз’єднання шариків або роликів, для збереження однакової відстані між ними.

Щоб останні [шарики й ролики] не терлись один об одного, їх вміщують в обойму, що інакше називається сепаратором (Токарна справа.., 1957, 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сепаратор — сепара́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сепаратор — -а, ч. 1》 Апарат для відокремлення однієї речовини від іншої або для виділення однієї речовини зі складу іншої. || Апарат для виділення вершків із незбираного молока. 2》 У підшипниках – металева обойма для роз'єднання кульок або роликів, для збереження однакової відстані між ними. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сепаратор — Окремлювачка, (молока) сметаничка Словник чужослів Павло Штепа
  4. сепаратор — СЕПАРА́ТОР, а, ч. 1. Апарат для відокремлення однієї речовини від іншої або для виділення однієї речовини із складу іншої. Автоматичні машини роздрібнюють вугілля, сортують його, очищають на сепараторах, навантажують у вагони і відправляють (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. сепаратор — сепара́тор (від лат. separator – відокремлювач) апарат для розділяння молока на вершки й відвійки. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. сепаратор — Пристрій для розділення сумішей; до с. належать, зокрема, класифікатори твердих тіл (згідно з розмірами зернин) і сепараторні центрифуги. Універсальний словник-енциклопедія
  7. сепаратор — Сепара́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)