сервіровка
СЕРВІРО́ВКА, и, ж.
1. Дія за знач. сервірува́ти.
Біля столів метушилися старші вихованки й виховательки, закінчуючи сервіровку (Панч, Ерік.., 1950, 89).
2. Убрання столу, підготовленого для обіду, вечері і т. ін.
Зараз він сяє! Ще б пак! Директор міського ресторану не придумав би такої блискучої сервіровки… (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 20);
// Сервізний посуд і столова білизна.
При оформленні банкетного стола слід прагнути до того, щоб зовнішній вигляд страв відповідав загальному стилю оформлення стола, його сервіровці, оздобленню (Технол. пригот. їжі, 1957, 244).
Словник української мови (СУМ-11)