сервіс
СЕ́РВІС, у, ч. Обслуговування населення, забезпечення його побутових потреб.
Сервісом займається тут сільський комунгосп — нова форма побутового обслуговування колгоспників, що народилась на Черкащині й поширилася на всю республіку (Літ. Укр., 28. IV 1968, 1);
// Сукупність організацій, обов’язком яких є обслуговування побутових потреб населення і створення різноманітних вигод для нього.
Кожній людині служба міського сервісу заощаджує багато часу, звільняє від важкої копіткої роботи (Веч. Київ, 14.II 1966, 2).
Словник української мови (СУМ-11)