сервіс —
се́рвіс іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
сервіс —
(від англ. service — служба) обслуговування населення в різних сферах повсякденного життя, напр., культурне, художньо-виставкове тощо
Словник іншомовних соціокультурних термінів
сервіс —
[серв'іс] -су, м. (на) -с'і
Орфоепічний словник української мови
сервіс —
-у, ч. 1》 Обслуговування населення, забезпечення його побутових потреб. || Сукупність організацій, обов'язком яких є обслуговування побутових потреб населення і створення різноманітних вигод для нього. 2》 У тенісі – подача м'яча.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сервіс —
СЕ́РВІС, у, ч. Обслуговування населення, забезпечення його побутових потреб. Боротьба за відмінний сервіс, високий престиж зразкового підприємства торгівлі не повинна обмежуватися суто господарськими, виробничими рамками (з газ.
Словник української мови у 20 томах
сервіс —
се́рвіс (англ. service, від serve – служити) 1. Обслуговування; підприємства і організації побутового обслуговування на певній території. 2. В тенісі – подача м’яча.
Словник іншомовних слів Мельничука
сервіс —
ОБСЛУГО́ВУВАННЯ (виконання робіт, пов'язаних із задоволенням чиїх-небудь потреб, запитів), ПО́СЛУГИ, СЕ́РВІС, ОБСЛУ́ГА рідше. Підприємства сфери обслуговування; Високий рівень сервісу; Їм подали різні виборні потрави, коштовні смаковиті вина...
Словник синонімів української мови
сервіс —
Се́рвіс, -са; -віси, -сів (фр. le service)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
сервіс —
СЕ́РВІС, у, ч. Обслуговування населення, забезпечення його побутових потреб. Сервісом займається тут сільський комунгосп — нова форма побутового обслуговування колгоспників, що народилась на Черкащині й поширилася на всю республіку (Літ. Укр., 28.
Словник української мови в 11 томах
сервіс —
рос. сервис 1. Різновид маркетингової діяльності, спрямованої на надання додаткових послуг у сфері виробництва, підприємницької діяльності.
Eкономічна енциклопедія