середняцький
СЕРЕДНЯ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до середня́к 1.
Відомо, що з приходом Радянської влади, після передачі землі селянам і допомоги держави бідноті, середняцький прошарок селянства на Україні збільшився до 1929 року проти 1917-го у два з половиною раза (Ком. Укр., 11, 1968, 63);
// Який складається із середняків.
— Ти, Павле, забуваєш, що село наше переважно бідняцьке та середняцьке (Мик., II, 1957, 355);
// Який походить із середняків.
Ярошенко і Мусія прихопив із собою, ідучи до куркулів. — Ти хоч і середняцький син, та душа в тебе, здається, наша, незаможницька (Речм., Весн. грози, 1961, 52).
Словник української мови (СУМ-11)