1. Словник української мови в 11 томах

середняцький

СЕРЕДНЯ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до середня́к 1.

Відомо, що з приходом Радянської влади, після передачі землі селянам і допомоги держави бідноті, середняцький прошарок селянства на Україні збільшився до 1929 року проти 1917-го у два з половиною раза (Ком. Укр., 11, 1968, 63);

// Який складається із середняків.

— Ти, Павле, забуваєш, що село наше переважно бідняцьке та середняцьке (Мик., II, 1957, 355);

// Який походить із середняків.

Ярошенко і Мусія прихопив із собою, ідучи до куркулів. — Ти хоч і середняцький син, та душа в тебе, здається, наша, незаможницька (Речм., Весн. грози, 1961, 52).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. середняцький — середня́цький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. середняцький — -а, -е. Прикм. до середняк 1). || Який складається із середняків. || Який походить із середняків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. середняцький — СЕРЕДНЯ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до середня́к 1. На Україні був значний середняцький прошарок селянства, який уже мав що втрачати (із журн.); // Який складається із середняків. – Ти, Павле, забуваєш, що село наше переважно бідняцьке та середняцьке (І. Словник української мови у 20 томах
  4. середняцький — Середня́цький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)