середняцький
СЕРЕДНЯ́ЦЬКИЙ, а, е.
Прикм. до середня́к 1.
На Україні був значний середняцький прошарок селянства, який уже мав що втрачати (із журн.);
// Який складається із середняків.
– Ти, Павле, забуваєш, що село наше переважно бідняцьке та середняцьке (І. Микитенко);
// Який походить із середняків.
Ярошенко і Мусія прихопив із собою, ідучи до куркулів. – Ти хоч і середняцький син, та душа в тебе, здається, наша, незаможницька (В. Речмедін).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- середняцький — середня́цький прикметник Орфографічний словник української мови
- середняцький — -а, -е. Прикм. до середняк 1). || Який складається із середняків. || Який походить із середняків. Великий тлумачний словник сучасної мови
- середняцький — Середня́цький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- середняцький — СЕРЕДНЯ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до середня́к 1. Відомо, що з приходом Радянської влади, після передачі землі селянам і допомоги держави бідноті, середняцький прошарок селянства на Україні збільшився до 1929 року проти 1917-го у два з половиною раза (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах