сетер
СЕ́ТЕР, а, ч. Порода мисливських лягавих собак з довгою шерстю.
Це був кудлатий пес, сетер, брудно-червоної краски (Март., Тв., 1954, 245);
Колись нам доводилось бачити, як єгер навчав сетера науки полювання (Вишня, І, 1956, 275).
Словник української мови (СУМ-11)