сибілянт СИБІЛЯ́НТ, а, ч., лінгв. Передньоязичний щілинний приголосний звук (с, з, ш, ж). Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках сибілянт — сибіля́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови сибілянт — -а, ч., лінгв. Передньоязичний щілинний приголосний звук (с, з, ш, ж). Великий тлумачний словник сучасної мови сибілянт — (грам.) сичанка Словник чужослів Павло Штепа сибілянт — СИБІЛЯ́НТ, а, ч., лінгв. Передньоязичний щілинний приголосний звук (с, з, ш, ж). Словник української мови у 20 томах