Великий тлумачний словник сучасної мови

сибілянт

сибіля́нт

-а, ч., лінгв.

Передньоязичний щілинний приголосний звук (с, з, ш, ж).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. сибілянт — сибіля́нт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. сибілянт — (грам.) сичанка  Словник чужослів Павло Штепа
  3. сибілянт — СИБІЛЯ́НТ, а, ч., лінгв. Передньоязичний щілинний приголосний звук (с, з, ш, ж).  Словник української мови у 20 томах
  4. сибілянт — СИБІЛЯ́НТ, а, ч., лінгв. Передньоязичний щілинний приголосний звук (с, з, ш, ж).  Словник української мови в 11 томах