сибілянт
сибіля́нт
-а, ч., лінгв.
Передньоязичний щілинний приголосний звук (с, з, ш, ж).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сибілянт — сибіля́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- сибілянт — (грам.) сичанка Словник чужослів Павло Штепа
- сибілянт — СИБІЛЯ́НТ, а, ч., лінгв. Передньоязичний щілинний приголосний звук (с, з, ш, ж). Словник української мови у 20 томах
- сибілянт — СИБІЛЯ́НТ, а, ч., лінгв. Передньоязичний щілинний приголосний звук (с, з, ш, ж). Словник української мови в 11 томах