сибілянт
сибіля́нт
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сибілянт — -а, ч., лінгв. Передньоязичний щілинний приголосний звук (с, з, ш, ж). Великий тлумачний словник сучасної мови
- сибілянт — (грам.) сичанка Словник чужослів Павло Штепа
- сибілянт — СИБІЛЯ́НТ, а, ч., лінгв. Передньоязичний щілинний приголосний звук (с, з, ш, ж). Словник української мови у 20 томах
- сибілянт — СИБІЛЯ́НТ, а, ч., лінгв. Передньоязичний щілинний приголосний звук (с, з, ш, ж). Словник української мови в 11 томах