сибілянт

СИБІЛЯ́НТ, а, ч., лінгв.

Передньоязичний щілинний приголосний звук (с, з, ш, ж).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сибілянт — (грам.) сичанка Словник чужослів Павло Штепа
  2. сибілянт — сибіля́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. сибілянт — -а, ч., лінгв. Передньоязичний щілинний приголосний звук (с, з, ш, ж). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сибілянт — СИБІЛЯ́НТ, а, ч., лінгв. Передньоязичний щілинний приголосний звук (с, з, ш, ж). Словник української мови в 11 томах