сивавий

СИВА́ВИЙ, а, е, розм. Те саме, що сивува́тий.

Вітер розбурхав [розкуйовдив] його довге, вже сиваве волосся і бороду (У. Кравч., Вибр., 1958, 327);

Рідкі сиваві хмари гусли над западом [заходом], холодний вогкий вітрець зачав повівати (Фр., V, 1951, 158).

Значення в інших словниках

1. сивавий — сива́вий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. сивавий — див. сивий  Словник синонімів Вусика
3. сивавий — -а, -е, розм. Те саме, що сивуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сивавий — СИВА́ВИЙ, а, е, розм. Те саме, що сивува́тий. Вітер розбурхав [розкуйовдив] його довге, вже сиваве волосся і бороду (Уляна Кравченко); Рідкі сиваві хмари гусли над западом [заходом], холодний вогкий вітрець зачав повівати (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
5. сивавий — сива́вий сивуватий (ст): На вчителя до німецького прийшов уже немолодий мужчина, професор Людвик Сальо. Говорено, що він в дійсності називався Сало, а не Сальо, але це байдуже. Той сивавий і лисавий професор, з бородою, був дуже чесний і справедливий.  Лексикон львівський: поважно і на жарт