1. Словник української мови в 11 томах

сивавий

СИВА́ВИЙ, а, е, розм. Те саме, що сивува́тий.

Вітер розбурхав [розкуйовдив] його довге, вже сиваве волосся і бороду (У. Кравч., Вибр., 1958, 327);

Рідкі сиваві хмари гусли над западом [заходом], холодний вогкий вітрець зачав повівати (Фр., V, 1951, 158).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сивавий — сива́вий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. сивавий — див. сивий Словник синонімів Вусика
  3. сивавий — -а, -е, розм. Те саме, що сивуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сивавий — СИВА́ВИЙ, а, е, розм. Те саме, що сивува́тий. Вітер розбурхав [розкуйовдив] його довге, вже сиваве волосся і бороду (Уляна Кравченко); Рідкі сиваві хмари гусли над западом [заходом], холодний вогкий вітрець зачав повівати (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  5. сивавий — сива́вий сивуватий (ст): На вчителя до німецького прийшов уже немолодий мужчина, професор Людвик Сальо. Говорено, що він в дійсності називався Сало, а не Сальо, але це байдуже. Той сивавий і лисавий професор, з бородою, був дуже чесний і справедливий. Лексикон львівський: поважно і на жарт