сив

СИВ, а, е, нар.-поет. Те саме, що си́вий 2.

Ой по горах, по долинах, По козацьких українах Сив голубонько літає, Собі пароньки шукає (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 378).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сив — СИВ, а, е, нар.-поет. Те саме, що си́вий 2. Ой по горах, по долинах, По козацьких українах Сив голубонько літає, Собі пароньки шукає (з народної пісні); Твій зір пригас, чуб іній притрусив... Та дружба не схолола в нас, Ти голубе мій сив (М. Лукаш, пер. з тв. Р. Бернса). Словник української мови у 20 томах
  2. сив — див. сивий Словник синонімів Вусика
  3. сив — -а, -е, нар.-поет. Те саме, що сивий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сив — Сив, -ва, -ве = сивий. На тій сосні сив сокіл сидить. Чуб. III. 299. Словник української мови Грінченка