сивко
СИВКО́, а́, ч., розм. Кінь сивої масті.
Товчеться, як сивко в пеклі (Номис, 1864, .№ 3130);
Піднявши голову, сивко заіржав і подався до свого господаря (Галан, Гори.., 1956, 39).
Словник української мови (СУМ-11)СИВКО́, а́, ч., розм. Кінь сивої масті.
Товчеться, як сивко в пеклі (Номис, 1864, .№ 3130);
Піднявши голову, сивко заіржав і подався до свого господаря (Галан, Гори.., 1956, 39).
Словник української мови (СУМ-11)