Значення в інших словниках
-
сивко —
сивко́ іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
сивко —
-а, ч., розм. Кінь сивої масті.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сивко —
СИВКО́, а́, ч., розм. Кінь сивої масті. Товчеться, як сивко в пеклі (Номис); Піднявши голову, сивко заіржав і подався до свого господаря (Я. Галан).
Словник української мови у 20 томах
-
сивко —
як (мов, ні́би і т. ін.) (той) Ма́рко́ (рідше Сивко́) у пе́клі (по пе́клу, рідше по пе́клі), зі сл. товкти́ся, гаса́ти і т. ін., ірон. Невпинно, безугавно, без потреби і т. ін. А вночі парубок не заснув жодної хвилини.
Фразеологічний словник української мови
-
сивко —
СИ́ВИЙ ім. (про коня сивої масті), СИВКО́ розм. Б'є об землю копитами сивий, — аж до обрію поле дрижить! (І. Гончаренко); Піднявши голову, сивко заіржав і подався до свого господаря (Я. Галан).
Словник синонімів української мови
-
сивко —
СИВКО́, а́, ч., розм. Кінь сивої масті. Товчеться, як сивко в пеклі (Номис, 1864, .№ 3130); Піднявши голову, сивко заіржав і подався до свого господаря (Галан, Гори.., 1956, 39).
Словник української мови в 11 томах