сивобровий

СИВОБРО́ВИЙ, а, е. Який має сиві брови; із сивими бровами.

Сивоброві мовчазні гуцули Коломийки склали про бійця (Шпорта, Вибр., 1958, 254);

*Образно. Сам сивобровий Час вечоровий Сів відпочить в селі (Гірник, Сонце.., 1958, 73).

Значення в інших словниках

1. сивобровий — сивобро́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. сивобровий — див. підстаркуватий; сивий  Словник синонімів Вусика
3. сивобровий — -а, -е. Який має сиві брови; із сивими бровами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сивобровий — СИВОБРО́ВИЙ, а, е. Який має сиві брови; із сивими бровами. Сивоброві мовчазні гуцули Коломийки склали про бійця (Я. Шпорта); * Образно. Сам сивобровий Час вечоровий Сів відпочить в селі (М. Гірник).  Словник української мови у 20 томах