сивоглавий
СИВОГЛА́ВИЙ, а, е, поет. Те саме, що сивоголо́вий.
*Образно. Найвищий бескид — сивоглавий сторож — На перевалі встав (Дор., Єдність, 1950, 50);
Ти синів найкращих, сивоглавий Львове, Обираєш нині на новий похід, — За сумирну працю, за життя щасливе (Рильський, II, 1960, 150).
Словник української мови (СУМ-11)