сивоголовець
СИВОГОЛО́ВЕЦЬ, вця, ч., розм. Чоловік із сивою головою.
— А-а-а, се, — каже, — той, сивоголовець?.. (Мирний, І, 1954, 86).
Словник української мови (СУМ-11)СИВОГОЛО́ВЕЦЬ, вця, ч., розм. Чоловік із сивою головою.
— А-а-а, се, — каже, — той, сивоголовець?.. (Мирний, І, 1954, 86).
Словник української мови (СУМ-11)