сивоголовий

СИВОГОЛО́ВИЙ, а, е. Який має сиве волосся; із сивою головою.

В них [дверях] показалася постать старого, сивоголового мужика, без капелюха (Фр., VII, 1951, 141);

Дівчинка глянула на сивоголову людину, що стояла біля штурвала (Жур., Вечір.., 1958, 384);

*Образно. З писком і галасом шугали над пасовиськом зграї лискучих, сивоголових шпаків (Збан., Сеспель, 1961, 447);

// у знач. ім. сивоголо́вий, вого, ч. Чоловік із сивою головою.

Пилип-з-Конопель і той сивоголовий, що з ним разом вони врятували життя необачному ковалеві, спішившись, стояли один проти одного (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 90).

Значення в інших словниках

1. сивоголовий — сивоголо́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. сивоголовий — див. сивий; старий  Словник синонімів Вусика
3. сивоголовий — -а, -е. Який має сиве волосся; із сивою головою. || у знач. ім. сивоголовий, -вого, ч. Чоловік із сивою головою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сивоголовий — СИВОГОЛО́ВИЙ, а, е. Який має сиве волосся; із сивою головою. В них [дверях] показалася постать старого, сивоголового мужика, без капелюха (І. Франко); Дівчинка глянула на сивоголову людину, що стояла біля штурвала (С. Журахович); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
5. сивоголовий — СИ́ВИЙ (про людину — з сивим волоссям), СИВОВОЛО́СИЙ, СИВОГОЛО́ВИЙ, СРІБНОВОЛО́СИЙ, СРІБНОГОЛО́ВИЙ, СИВОГЛА́ВИЙ поет., СИВОЧО́ЛИЙ поет.  Словник синонімів української мови
6. сивоголовий — Сивоголо́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. сивоголовий — Сивоголовий, -а, -е Съ сѣдой головой. Левиц. І. 367.  Словник української мови Грінченка