сикатив

СИКАТИ́В, у, спец. Речовина, що прискорює процес висихання олій, фарб, лаків з утворенням твердої плівки.

Значення в інших словниках

1. сикатив — сикати́в іменник чоловічого роду речовина  Орфографічний словник української мови
2. сикатив — -у, спец. Речовина, що прискорює процес висихання олій, фарб, лаків з утворенням твердої лакової плівки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сикатив — СИКАТИ́В, у, спец. Речовина, що прискорює процес висихання олій, фарб, лаків з утворенням твердої плівки. Для підсихання фарб, коли їх готують, добавляють сикативи; сикативами можуть бути окиси свинцю (сурик і гльот), цинку, марганцю тощо (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. сикатив — сикати́в (від лат. siccativus – той, що висушує) речовина, що прискорює процес висихання олій з утворенням твердої плівки.  Словник іншомовних слів Мельничука