силуетно
СИЛУЕ́ТНО.
1. Присл. до силуе́тний.
Буває ж так, що людину тягне, настійливо тягне кудись, — ось так і його тягнуло з тої миті, як тільки він побачив із степу це бойове судно, що, мов сама його мрія, силуетно застигло на обрії… (Гончар, Тронка, 1963, 243).
2. розм. Не досить глибоко й детально; взагалі, в загальних рисах.
Словник української мови (СУМ-11)