сильненько
СИЛЬНЕ́НЬКО, розм. Присл. до сильне́нький.
Тяжко зітхнула, сильненько заплакала (Чуб., III, 1872, 119);
Вийшла [Кармелиха] й подивилася округи, подивилась — начеб усе округи змінилося, так як заплаче сильненько, як заридає! (Вовчок, І, 1955, 365).
Словник української мови (СУМ-11)