Словник української мови в 11 томах

сильно

СИ́ЛЬНО, присл.

1. Присл. до си́льний 1, 4, 6, 7.

Пастух високий, але сильно збудований чоловік, у чорній вивареній у маслі сорочці (Хотк., Довбуш, 1965, 75);

Почала тоді дівчина знов сильно й гірко плакати (Вовчок, І, 1955, 350);

Як сильно, як гаряче любила вона в тій хвилі Максима! (Фр., VI, 1951, 30);

Тільки в аулі Рахім відчув, як сильно вдарився він боком і як болить у нього нога (Тулуб, В степу.., 1964, 356);

Я почував, як сильно тягне мене течія під лід (Досв., Вибр., 1959, 183).

2. розм. У великій мірі, надто, надзвичайно.

Ентелл там сильно храбровався [храбрувався], Аж до сорочки ввесь роздягся (Котл., І, 1952, 96);

Сп’янівши сильно, він ставав понурий (Л. Укр., III, 1952, 668);

Його вважали сильно там розумним (Рильський, III, 1961, 163);

І цей його спокій, і те, що Філіпчук втратив самовладання.., — сильно вплинуло на робітників (Вільде, Сестри.., 1958, 489).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. сильно — (з великим напруженням) міцно, дуже, потужно, дошкульно// (дуже сильно) з усіх сил, на все горло, на всю губу.  Словник синонімів Полюги
  2. сильно — си́льно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  3. сильно — див. ДУЖЕ; (вразити) до самого серця.  Словник синонімів Караванського
  4. сильно — присл. 1》 Присл. до сильний 1), 4), 6), 7). 2》 розм. Великою мірою, надто, надзвичайно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сильно — Дуже, міцно, притьма, притьмом  Словник чужослів Павло Штепа
  6. сильно — СИ́ЛЬНО, присл. 1. Присл. до си́льний 1, 4, 6, 7. Пастух високий, але сильно збудований чоловік, у чорній вивареній у маслі сорочці (Г.  Словник української мови у 20 томах
  7. сильно — ВА́ЖКО в сполуч. зі сл. хворіти, бути пораненим і т. ін. (з загрозою для життя), ТЯ́ЖКО, СИ́ЛЬНО, ДУ́ЖЕ розм. Упав важко поранений Пахомов (О. Довженко); Він тяжко хворий. Йому потрібний абсолютний спокій (М.  Словник синонімів української мови
  8. сильно — Си́льно і си́льне, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. сильно — Сильно нар. 1) = сильне. Той чоловік був силно багатий. Рудч. Ск. І. 153. 2) Насильно. Не сильно — вільно. Ном. № 4953.  Словник української мови Грінченка