сильфіда
СИЛЬФІ́ДА, и, ж.
1. Жін. до сильф.
Плащ падає — перед нами молода, дуже вродлива дівчина в прегарному маскарадному вбранні сильфіди (Коч., II, 1956, 262);
// ірон. Про дівчину, жінку.
Ернест просторікував пару днів п’яте через десяте про свої віденські пригоди, про сильфід, з якими мав знайомість, про нічні пригоди (Фр., VI, 1951, 291).
2. тільки мн., ент. Те саме, що мертвої́ди.
Словник української мови (СУМ-11)