1. Словник української мови в 11 томах

сильфіда

СИЛЬФІ́ДА, и, ж.

1. Жін. до сильф.

Плащ падає — перед нами молода, дуже вродлива дівчина в прегарному маскарадному вбранні сильфіди (Коч., II, 1956, 262);

// ірон. Про дівчину, жінку.

Ернест просторікував пару днів п’яте через десяте про свої віденські пригоди, про сильфід, з якими мав знайомість, про нічні пригоди (Фр., VI, 1951, 291).

2. тільки мн., ент. Те саме, що мертвої́ди.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сильфіда — сильфі́да іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сильфіда — -и, ж. 1》 Жін. до сильф. || ірон. Про дівчину, жінку. 2》 тільки мн., ент. Те саме, що мертвоїди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сильфіда — СИЛЬФІ́ДА, и, ж. 1. Жін. до сильф. Плащ падає – перед нами молода, дуже вродлива дівчина в прегарному маскарадному вбранні сильфіди (І. Кочерга); // ірон. Про дівчину, жінку. Словник української мови у 20 томах
  4. сильфіда — МЕРТВОЇ́ДОВІ ім. (родина жуків, що поїдають мертві організми), МЕРТВОЇ́ДИ, СИЛЬФІ́ДИ. Словник синонімів української мови