1. Словник української мови в 11 томах

сильф

СИЛЬФ, а, ч. У кельтській та германській міфології, у повір’ях багатьох європейських народів — один із видів ельфів — духів повітря.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сильф — сильф іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сильф — -а, ч. У кельтській та германській міфології, у повір'ях багатьох європейських народів: один із видів ельфів – дух повітря. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сильф — СИЛЬФ, а, ч. У кельтській та германській міфології, у повір'ях багатьох європейських народів – один із видів ельфів – духів повітря. Словник української мови у 20 томах