силікони
СИЛІКО́НИ, ів, мн. (одн. силіко́н, у, ч.). Синтетичні хімічні сполуки, в молекулах яких вуглець безпосередньо зв’язаний з кремнієм; вони надають гідрофобності тканинам, будівельним матеріалам і т. ін.
До складу мастики входить силікон, а тому плівка, що покриває паркет, відштовхує воду (Знання.., 4, 1966, 11);
Силікони можна застосовувати і для виробництва нових видів будівельних і силікатних матеріалів (Роб. газ., 2.II 1964, 2).
Словник української мови (СУМ-11)