силікони

СИЛІКО́НИ, ів, мн. (одн. силіко́н, у, ч.).

Синтетичні хімічні сполуки, в молекулах яких вуглець безпосередньо зв'язаний з кремнієм; вони надають гідрофобності тканинам, будівельним матеріалам і т. ін.

До складу мастики входить силікон, а тому плівка, що покриває паркет, відштовхує воду (з наук.-попул. літ.);

Силікони можна застосовувати і для виробництва нових видів будівельних і силікатних матеріалів (з газ.).

Значення в інших словниках

1. силікони — -ів, мн. (одн. силікон, -у, ч.). Синтетичні хімічні сполуки, в молекулах яких Карбон безпосередньо зв'язаний з Силіцієм; надають гідрофобності тканинам, будівельним матеріалам тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. силікони — Ів, мн. Груди. Ти силікони прикрий-но. Будеш коханцю світити.  Словник сучасного українського сленгу
3. силікони — Синтетичні кремнійорганічні полімери; як правило, негорючі, термо- і хіміч. стійкі, добрі електроізоляційні та змащувальні властивості; виробляють у вигляді масел (діелектричні рідини, складники мастил), смол (для виготовлення лаків) та каучуків.  Універсальний словник-енциклопедія
4. силікони — СИЛІКО́НИ, ів, мн. (одн. силіко́н, у, ч.). Синтетичні хімічні сполуки, в молекулах яких вуглець безпосередньо зв’язаний з кремнієм; вони надають гідрофобності тканинам, будівельним матеріалам і т. ін.  Словник української мови в 11 томах