силікони
СИЛІКО́НИ, ів, мн. (одн. силіко́н, у, ч.).
Синтетичні хімічні сполуки, в молекулах яких вуглець безпосередньо зв'язаний з кремнієм; вони надають гідрофобності тканинам, будівельним матеріалам і т. ін.
До складу мастики входить силікон, а тому плівка, що покриває паркет, відштовхує воду (з наук.-попул. літ.);
Силікони можна застосовувати і для виробництва нових видів будівельних і силікатних матеріалів (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- силікони — -ів, мн. (одн. силікон, -у, ч.). Синтетичні хімічні сполуки, в молекулах яких Карбон безпосередньо зв'язаний з Силіцієм; надають гідрофобності тканинам, будівельним матеріалам тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- силікони — Ів, мн. Груди. Ти силікони прикрий-но. Будеш коханцю світити. Словник сучасного українського сленгу
- силікони — Синтетичні кремнійорганічні полімери; як правило, негорючі, термо- і хіміч. стійкі, добрі електроізоляційні та змащувальні властивості; виробляють у вигляді масел (діелектричні рідини, складники мастил), смол (для виготовлення лаків) та каучуків. Універсальний словник-енциклопедія
- силікони — СИЛІКО́НИ, ів, мн. (одн. силіко́н, у, ч.). Синтетичні хімічні сполуки, в молекулах яких вуглець безпосередньо зв’язаний з кремнієм; вони надають гідрофобності тканинам, будівельним матеріалам і т. ін. Словник української мови в 11 томах