силікони

Синтетичні кремнійорганічні полімери; як правило, негорючі, термо- і хіміч. стійкі, добрі електроізоляційні та змащувальні властивості; виробляють у вигляді масел (діелектричні рідини, складники мастил), смол (для виготовлення лаків) та каучуків.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. силікони — -ів, мн. (одн. силікон, -у, ч.). Синтетичні хімічні сполуки, в молекулах яких Карбон безпосередньо зв'язаний з Силіцієм; надають гідрофобності тканинам, будівельним матеріалам тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. силікони — СИЛІКО́НИ, ів, мн. (одн. силіко́н, у, ч.). Синтетичні хімічні сполуки, в молекулах яких вуглець безпосередньо зв'язаний з кремнієм; вони надають гідрофобності тканинам, будівельним матеріалам і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  3. силікони — Ів, мн. Груди. Ти силікони прикрий-но. Будеш коханцю світити. Словник сучасного українського сленгу
  4. силікони — СИЛІКО́НИ, ів, мн. (одн. силіко́н, у, ч.). Синтетичні хімічні сполуки, в молекулах яких вуглець безпосередньо зв’язаний з кремнієм; вони надають гідрофобності тканинам, будівельним матеріалам і т. ін. Словник української мови в 11 томах