Словник української мови в 11 томах

синовиця

СИНОВИ́ЦЯ, і, ж., діал. Дочка брата; племінниця.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. синовиця — синови́ця іменник жіночого роду, істота діал.  Орфографічний словник української мови
  2. синовиця — -і, ж., діал. Дочка брата; племінниця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. синовиця — СИНОВИ́ЦЯ, і, ж., діал. Дочка брата; племінниця.  Словник української мови у 20 томах
  4. синовиця — ПЛЕМІ́ННИЦЯ (дочка брата або сестри), НЕБО́ГА, НЕБІ́ЖКА, СЕСТРИ́НИЦЯ (СЕСТРЕ́НИЦЯ) (СЕСТРІ́НИЦЯ) діал., СЕСТРІ́НКА діал. (дочка сестри); СИНОВИ́ЦЯ діал. (дочка брата).  Словник синонімів української мови
  5. синовиця — Синови́ця, -ці ж. Племянница, дочь брата.  Словник української мови Грінченка