синонімічний
СИНОНІМІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до сино́нім.
Надійде черга і для словників — тлумачного, етимологічного, синонімічного, історичного і т. ін. (Рильський, III, 1956, 67);
Я. Галан глибоко знав і майстерно застосовував синонімічні багатства української мови (Літ. газ., 24.VIІ 1952, 2);
// Який є синонімом.
Вживання сполучника між синонімічними прикметниками може в поезії стимулюватися вимогами ритму (Мовозн., VII, 1949, 50).
Словник української мови (СУМ-11)