синонімічний

СИНОНІМІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до сино́нім.

Надійде черга і для словників — тлумачного, етимологічного, синонімічного, історичного і т. ін. (Рильський, III, 1956, 67);

Я. Галан глибоко знав і майстерно застосовував синонімічні багатства української мови (Літ. газ., 24.VIІ 1952, 2);

// Який є синонімом.

Вживання сполучника між синонімічними прикметниками може в поезії стимулюватися вимогами ритму (Мовозн., VII, 1949, 50).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синонімічний — [сиенон'ім’ічнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  2. синонімічний — СИНОНІМІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до сино́нім. Надійде черга і для словників – тлумачного, етимологічного, синонімічного, історичного і т. ін (М. Рильський); Я. Галан глибоко знав і майстерно застосовував синонімічні багатства української мови (з газ. Словник української мови у 20 томах
  3. синонімічний — див. ЕКВІВАЛЕНТНИЙ. Словник синонімів Караванського
  4. синонімічний — синонімі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  5. синонімічний — -а, -е. Прикм. до синонім. || Який є синонімом. || Однозначний, рівнозначний, однойменний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. синонімічний — Синонімі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)